Економічні показники в трейдингу

Економічні показники в трейдингу

Економічні показники в трейдингу безперечно мають вплив на зміну валютних курсів. Знання та розуміння значення даних показників є основою для проведення фундаментального аналізу та прогнозування цінових рухів. А курс національної валюти – так званий індикатор стану економіки, який реагує на її зміни.

Основні економічні показники, їх вплив на міжнародний валютний ринок

Трейдери мають уважно стежити за економічними показниками  багатьох країн. Перш ніж брати активну участь у торгівлі на фінансових ринках, є сенс ознайомитися з основними економіками світу. Проводячи фундаментальний аналіз та дослідження, ви дізнаєтесь, де можна знайти джерела економічних даних для великих економік та почнете розуміти різні економічні показники.

Розглянемо основні економічні показники та ступінь їхнього впливу на зміну валютних курсів. Знання та розуміння значення даних показників є основою для проведення фундаментального аналізу та прогнозування цінових рухів.

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – узагальнені дані суми доданої вартості, виробленої за певний період усіма виробниками біля країни. Розмір приросту ВВП свідчить про рівень розвитку економіки, за його показниками визначаються темпи її розвитку. Стабільне зростання ВВП характеризує і сталий розвиток економіки, а отже, і зміцнення національної валюти, сповільнення темпів зростання свідчить про проблеми в економічному розвитку країни. Реакція ринку на вихід новин як за первинними даними ВВП, так і за уточненими, досить бурхлива і найчастіше призводить до значних рухів валютних курсів.

Звіт з ВВП – це великий аналіз всіх секторів економіки держави. Тому різні учасники ринку розглядають цікаві для них розділи та роблять відповідні висновки про стан розвитку тієї чи іншої галузі.

Індекс цін виробників (PPI)

Індекс цін виробників (Producer Price Index, PPI) – показник, що характеризує зміну цін на продукцію, виготовлену національними виробниками. До розрахунку цього індексу входять ціни на сировину, здобуту всередині країни та імпортовану, на проміжну продукцію, що виробляється, на готові товари. Індекс охоплює всі стадії виробництва товарів, а також усі виробничі галузі промисловості та сільського господарства. Відмінністю його від CPI є те, що він не включає сферу послуг та надає аналіз зміни цін лише на рівні первинної оптової реалізації продукції.

Поряд з даними PPI публікуються також дані Core PPI, які не включають ціни на вироблені товари харчової та енергетичної галузей промисловості у зв’язку з їх високою динамічністю. Публікується PPI на десятий робочий день кожного місяця одночасно з CPI.

Процентна ставка

Процентна ставка є ефективним інструментом кредитно-грошової політики держави. По суті, процентна ставка – це вартість позикових грошей. Підвищуючи відсоткові ставки, Центральні банки регулюють попит на позикові кошти, тим самим зменшуючи його, що знижує витрати населення та уповільнює темпи розвитку економіки. Такий захід застосовується насамперед для скорочення темпів інфляції та щоб уникнути надвиробництва товарів. Зниження відсоткової ставки призводить до підвищення попиту на позиковий капітал, посилюючи темпи розвитку.

Розмір процентної ставки є основою для встановлення економічних параметрів – ставок державних та корпоративних облігацій, кредитних ставок для юридичних та фізичних осіб тощо.

Центральні банки досить рідко вдаються до змін відсоткових ставок – це значною подією над ринком і всі учасники торгів уважно відстежують такі зміни.

Розрізняють такі види процентних ставок:

• Ставка рефінансування (також її називають обліковою ставкою) – це умови, на яких Центробанки надають комерційним банкам позикові кошти для виконання своїх зобов’язань і підтримки ліквідності.
• Процентна ставка (Interest rate) – це вартість користування позиковими грошима, які комерційні банки короткостроково займають один в одного у процесі своєї діяльності. У різних країнах вона має різну назву, але її сенс залишається тим самим – вона є основним інструментом монетарної політики Центральних банків.
• Дисконтна ставка (Federal funds rate) – застосовується у США та пов’язана з особливостями устрою банківської системи. Це ставка за кредитами банкам, що є членами Федеральної резервної системи (ФРС).

У кожній країні розміри відсоткових ставок відрізняються, внаслідок чого виникає диференціал відсоткових ставок – різниця ставок, що діє за валютною парою. У зв’язку з цим змінюється привабливість однієї валюти стосовно іншої. І чим більша відсоткова ставка по одній із валют, тим більшу привабливість вона має, оскільки в такому разі інвестори прагнутимуть вкласти свої кошти в економіку цієї держави та отримати найвищий відсоток прибутковості. А це означає, що і попит на валюту зростатиме, що відповідним чином відбивається на її курсі.

Індекс споживчих цін (CPI)

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI) – це основний показник рівня інфляції у країні. Для його розрахунку застосовується порівняння цін споживчого кошика за певний період. Набір товарів споживчого кошика в кожній країні є індивідуальним і формується на основі статистичних досліджень. До таких товарів відносяться харчові продукти, предмети побуту, сфера послуг тощо.

Найбільшим коливанням схильні ціни на харчові продукти та енергоносії, тому поряд із CPI розраховується і Core CPI, який виключає цю категорію товарів зі споживчого кошика.

Дані CPI публікуються зазвичай на десятий робочий день кожного місяця у вигляді відсоткового співвідношення змін, що відбулися. Тобто наводиться інформація, на скільки відсотків змінилися поточні дані стосовно попередніх. Зміна показника CPI навіть на 0,2% при виході новини призводить до сильних коливань валютних курсів.

Платіжний баланс (Current Account)

Платіжний баланс (Current Account, Balance of Payments) характеризує рух міжнародних транзакцій між резидентами держави та нерезидентами. Кожна така операція враховується як кредит та дебет за певний період. По суті, це звіт про джерела фінансування та напрямки використання коштів. До джерел фінансування відносять операції, що збільшують купівельну спроможність у країні, а напрями використання її зменшують.

Платіжний баланс є сумою трьох складових:

• Поточного рахунку, куди відносяться операції експорту та імпорту.
• Фінансового рахунку, що відбиває зміну володіння національними активами іноземних інвесторів.
• Зміни у державних резервах, до них відносяться золотовалютні та стратегічні резерви.

Так, експорт товарів та послуг є джерелом фінансування, оскільки відкриває нові ринки реалізації виробникам товарів та послуг та забезпечує приплив коштів в економіку держави. А імпорт, своєю чергою, – це використання коштів. Експорт створює попит на валюту країни-експортера, оскільки для оплати експорту купується валюта країни-експортера. У цьому валютообмінні операції збільшують пропозицію валюти країни-імпортера.

Тому будь-який дисбаланс попиту та пропозиції на валюту експортера чи імпортера призводить до змін курсів валют.

Бюджетний дефіцит (Budget Deficit)

Бюджетний дефіцит (Budget Deficit) – це перевищення видатків бюджету над його доходами. Наслідком значного бюджетного дефіциту стає зростання державного боргу, що, своєю чергою, призводить до прискорення темпів інфляції.

Бюджетний дефіцит виникає внаслідок або низьких доходів бюджету, або надто високих видатків. Для скорочення дефіциту держава може йти двома шляхами:

• Збільшити базу оподаткування, що позначиться на фінансовому становищі платників податків, які намагатимуться приховувати реальні доходи.
• Згорнути або скоротити соціальні програми, що позначиться на малозабезпечених верствах населення і може призвести до негативних наслідків.

І в тому, і в іншому випадку заходи скорочення дефіциту є політично непопулярними, і розв’язуючи одну проблему, влада одночасно породжує інші. Найчастіше держава, маючи можливість взяти міжнародний кредит, чинить саме таким чином, утримуючи стабільність у країні. Але при цьому наростає державний борг і зростають витрати на його обслуговування, що є ще однією витратною статтею бюджету.

Не розв’язуючи питання з проблемами бюджетного дефіциту, уряд тим самим підганяє зростання інфляції, внаслідок чого зростають і відсоткові ставки, а це негативно позначається вже на виробниках та населенні, які використовують кредитні кошти.

Занадто малий бюджетний дефіцит, своєю чергою, свідчить або про високі ставки оподаткування, або про низькі бюджетні витрати, найчастіше скорочені внаслідок соціальних програм або низьке фінансування військово-промислового комплексу. Незначний бюджетний дефіцит призведе до низької інфляції, що спричинить зниження відсоткових ставок.

Помірний бюджетний дефіцит демонструє ефективність економічної політики, що проводиться. Ідеальним варіантом є дефіцит, що ґрунтується на дотриманні помірних темпів інфляції, коли збалансовані потреби всіх зацікавлених сторін.

Торговий баланс (Trade Balance)

Торговий баланс (Trade Balance, International Trade) – різниця між сумою експорту товарів та послуг та сумою їх імпорту. Він безпосередньо впливає на зміну курсу валюти і є показником конкурентоспроможності міжнародному ринку товарів та послуг, вироблених в країні. Розмір позитивного сальдо торговельного балансу (перевищення експорту над імпортом) свідчить про приплив у країну капіталу, розвиток виробництва та в цілому позитивно позначається на національній економіці.

Своєю чергою, дефіцит торговельного балансу, тобто перевищення імпорту над експортом, говорить про недостатній розвиток виробництва, низьку конкурентоспроможність національних товарів та є негативним чинником для країни. Це призводить до зростання національного боргу, а також негативно впливає на курс національної валюти, оскільки збільшує її пропозицію через необхідність дедалі більше купувати валюту країни-експортера.

Дані про стан торгового балансу виходять щомісяця четвертого тижня місяця. Він представляється як і номінальних, і у фіксованих цінах з урахуванням сезонності. Показники балансу розглядаються за кількома основними напрямами – споживчі товари, харчові продукти, сировину та промислові запаси, автомобілі, засоби виробництва та інші. Також до звіту включається статистика торгових відносин з окремими країнами.

Зазвичай для торгівлі на валютному ринку дивляться на торговельний баланс загалом країні, не заглиблюючись у деталізацію.

Роздрібні продажі (Retail Sales)

Роздрібні продажі (Retail Sales) характеризують споживчі витрати. Цей показник є відображенням споживчого попиту, фінансових можливостей покупців та їх впевненості. Найбільший вплив мають дані роздрібного продажу по США, оскільки основною рушійною силою економіки країни є саме споживчий попит.

На підставі індексу роздрібного продажу оцінюється обсяг роздрібної торгівлі без урахування витрат на послуги. Він поділяється на індекс з урахуванням продажу автомобілів та на продажу всього іншого. Найбільш точну інформацію несе в собі індекс без проданих авто, оскільки його величина не така мінлива.

Понад 2/3 цього показника займають товари короткострокового користування, у тому числі близько 20% – харчові продукти. У третині товарів тривалого користування, що залишилася, до 20% складають автомобілі.

На показник роздрібного продажу важливе значення мають дані про доходи населення за попередній період (Personal Income), інформація про продаж автомобілів (Auto Sales), а також рівень споживчого оптимізму (Consumer Confidence). А чим вищий індекс споживчих цін (CPI) та показник безробіття (Unemployment Rate), тим гірші дані виходять за роздрібними продажами.

Зростання роздрібних продажів сприяє розвитку промисловості та збільшення обсягів виробництва. Значення індикатора роздрібного продажу оголошує Бюро статистики та економічного аналізу міністерства торгівлі США, що публікується щомісяця в середині місяця.

Індекс довіри споживачів (Consumer Confidence)

Індекс довіри споживачів (Consumer Confidence) є відображенням споживчих настроїв. Обчислення цього індексу ведеться з 1967 року і його значення становило 100 пунктів. Традиційно цей індекс використовується для складання прогнозів щодо зайнятості населення, а також загального стану економіки.

Зростання його значення говорить про сприятливий розвиток національної економіки та опосередковано призводить до зростання курсу національної валюти. Дані щодо індексу довіри споживачів публікуються після 20 числа кожного місяця.

Особисті доходи (Personal Income)

Особисті доходи (Personal Income) складаються із заробітної плати найманих працівників, дивідендів, доходів від ренти, банківських депозитів, соціальних виплат та інших доходів населення країни. Сам собою вихід даних про особисті доходи має обмежений вплив на курс валюти, але його зростання разом із досить високим рівнем витрат позитивно позначається на збільшенні обсягу роздрібних продажів, що сприятливо для економічного розвитку. Відповідно зростання особистих доходів населення опосередковано впливає на підвищення курсу національної валюти.

Дані про особисті доходи публікуються щомісяця після 20 числа.

Особисті витрати (Personal Spending)

Особисті витрати (Personal Spending/Consumption) відображають обсяги та структуру витрачання коштів населенням і також надають обмежений вплив на зміну курсу валют аналогічно з показником особистих доходів. Індекс особистих витрат включає придбання товарів короткострокового та довгострокового використання, а також витрати на сферу послуг.

Показник роздрібного продажу (Retail Sales), що включає витрати населення на товари короткострокового і довгострокового використання, розглядається окремо. Цей параметр не включає витрати на сферу послуг, оскільки їх величина змінюється рівномірними темпами і є досить передбачуваною.

Зростання особистих витрат населення сприяє розвитку національної економіки та, відповідно, призводить до зростання курсу національної валюти. Але вихід даних може досить сильно вплинути ринку у разі серйозного відхилення від попереднього значення.

Статистика про витрати населення публікується разом із даними про особисті доходи щомісяця після 20 числа.

Економічні показники МВФ для основних економік світу

Джерелом інформації для трейдерів, які хочуть включити будь-яку форму економічного аналізу до своїх торгових планів є Міжнародний валютний фонд або МВФ, він надає велику базу міжнародних економічних даних, безкоштовно доступну на своєму офіційному вебсайті.

МВФ зазвичай оновлює свою базу даних у квітні, а потім у вересні чи жовтні кожного року.

Трейдери можуть використовувати цю базу даних для отримання інформації для більшості великих економік світу. У тому числі для показників, що стосуються: загального економічного зростання, дефіциту бюджету, зайнятості, інфляції, платіжного балансу, торгових балансів, фіскальних показників, процентних ставок і цін на сировинні товари.

МВФ надає свої історичні дані з 1980 року до теперішнього часу. Крім того, прогнози для кожного типу даних надаються на найближчі два роки й навіть більш тривалий період для певних ключових показників. МВФ, однак, попереджає, що його дані щодо деяких країн можуть бути неповними.

Рейтинг світових економік щодо номінального ВВП

Найбільш поширені стандарти вимірювання економічних показників зазвичай включають використання різних метрик зростання. У більшості випадків для цілей економічного порівняння використовуватиметься або номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП), або ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Обидва ці показники виражені в грошах. Зазвичай суму буде конвертовано в долари США, якщо проводитимуться порівняння між країнами або окремими регіонами.

Номінальний ВВП є остаточною ринковою вартістю всіх товарів і послуг, вироблених певною країною або регіоном у зазначений період. Період спостереження зазвичай буде щоквартальним чи щорічним.

Оцінки номінального ВВП часто використовуються для оцінки економічної ефективності окремої країни, регіону або економічного блоку, і це часто корисно при проведенні кількісних порівнянь між економіками різних країн і регіонів.

Топ- 5 країн світу з номінального ВВП

Світова економіка має  розподіл доходів, який можна розрізнити за валовими внутрішніми продуктами десяти провідних економік. ВВП десяти економік становить дві третини світової економіки, а п’ятнадцять найбільших економік три чверті. 172 країни, що залишилися, становлять лише 25 відсотків світової економіки.

Наступний перелік оцінює кожну велику економіку світу з погляду номінального ВВП. Ці рейтинги ґрунтуються на базі даних «Перспективи розвитку світової економіки», яку веде Міжнародний валютний фонд або МВФ. Ми розглянемо рейтинг 5 країн: 

США З погляду номінального ВВП, економіка Сполучених Штатів є найбільшою у світі.

Економіка США представляє колосальні 24,5 відсотка світового валового внутрішнього продукту, і багато трейдерів уважно спостерігають за економічним зростанням США як індикатор майбутніх тенденцій у валютних парах, у тому числі у доларах США.

У той час як Сполучені Штати є особливо розвиненою економікою з багатими ресурсами та технологіями, їхнє місце номер один за ВВП поступається Китаю, якщо вимірювати ВВП через паритет купівельної спроможності.

Китай Китайська економіка повністю трансформувалася із центральної планової закритої економіки у 1970-х роках у потужну експортну та виробничу базу в наші дні. Економіка в Китаї однаково представлена 45 відсотками у виробничому секторі та 45 відсотками у секторі послуг. Всупереч тому, що США за ВВП випереджають за ПКС, він продовжує відставати від США за номінальним ВВП.

Японія Економіка Японії займає третє місце у списку, проте вона падає на четверте місце, якщо вимірювати її за паритетом купівельної спроможності. Економіка Японії перебуває у стані рецесії з 2008 року і досі не оговталася від наслідків потужного землетрусу та цунамі, що обрушилися на острівну країну у 2011 році.

У той час як останні кілька років економічне зростання становило від +0,5% до +2,0%, прогнозується, що економіка в розмірі 4,12 трлн дол. зросте менш ніж на 1% протягом наступних шести років.

Німеччина Німецька економіка найбільш відома своїм експортом транспортних засобів, машин, хімікатів та побутової техніки. Попри кваліфіковану робочу силу, нещодавня притока іммігрантів створила низку демографічних проблем для економіки всього регіону.

Розмір економіки Німеччини за паритетом купівельної спроможності становить 3,84 трлн доларів, а номінальний ВВП – 3,36 трлн доларів. ВВП Німеччини на душу населення становить 46 893 дол. США, при цьому прогнозується, що темпи зростання економіки найближчими кількома роками становитимуть від одного до двох відсотків.

Великобританія Більшість економіки Великобританії посідає на послуги, куди припадає до 75 відсотків ВВП країни. У той час як сільське господарство приносить лише один відсоток.

Попри те, що сільськогосподарський сегмент забезпечує лише один відсоток від ВВП, він забезпечує 60 відсотків внутрішніх потреб у продовольстві, при цьому зайняті лише два відсотки робочої сили країни. Економіка Великобританії нині перебуває в невизначеній території після Брексіту. Результати Brexit дозволили економістам оцінити, що в економіці може статися спад у межах від -2,2% до -9,5% ВВП, залежно від того, як реалізовуватимуться торгові угоди для заміни існуючої структури ринку.

Цікавить фундаментальний аналіз? Напишіть нам і ми Вам допоможемо розібратися у цьому.